Заочний вебінар «Шкільна Освіта Канада»

Шкільна освіта в Канаді – справжнє досягнення країни. Достатня кількість сучасного обладнання, спортивних споруд, високий професійний рівень вчителів, комплексний підхід навчання в початковій школі, хороша базова підготовка учнів, наявність багатьох навчальних програм різного рівня складності, створені умови для професійного вибору дітей та їхньої підготовки до вищих навчальних закладів, виховання відповідальності й милосердя у школярів, залучення їх до благодійної діяльності.

Чи може така ефективна освітня модель захистити дітей від депресії та її грізних наслідків?..

ШКІЛЬНА  ОСВІТА  У  КАНАДІ

Канадські діти йдуть у перший клас у шестирічному віці. До шостого класу вони навчаються у початковій, а згодом – у середній школі. Рік розбитий на два семестри.

Навчання безкоштовне та обов'язкове. Воно ведеться однією з державних мов – англійською чи французькою. Мова викладання залежить від провінції.

Список предметів залежить від класу. У початковій школі вивчається базовий інтегрований курс (Core Сourse, комбінація занять з математики, граматики, літератури), природничі науки (інтегрований курс Science: фізика, хімія, біологія), навички роботи на комп'ютері, фізкультура, мистецтво тощо.

У 10 класі (Grade 10) учні вивчають такі обов'язкові предмети: математика, англійська мова, "науки" (Sciense - комплексний предмет, що включає вивчення хімії, фізики, біології). У 11 класі залишається лише два обов'язкові предмети – математика та англійська мова, у 12 – лише англійська мова. Їх доповнюють предмети на вибір із досить великого списку (світові релігії, інформаційні технології тощо).

У Онтаріо, наприклад, загалом учень повинен вивчити 8 предметів. Кожен викладається на двох рівнях – стандартному, прикладному (College Level) та підвищеному (University Level), можна вибрати групу того чи іншого рівня. Тобто навчальні плани персоналізовані, з урахуванням аналізу здібностей виробляється оптимальний для учня набір предметів.

Предмети вивчаються блоками: перший семестр – перші чотири предмети, другий – решта. Тобто щодня одні й самі чотири уроки по 75 хвилин кожен.

У 12 класі починають навчати, як подавати документи до вишу. У школі є спеціальний консультант, з яким будь-який учень може обговорити свої плани та подальші кроки. Вони проводять презентації, коли і що треба робити, роздають буклети з вимогами ВНЗ.

Крім того, у старших класах вибираються предмети для поглибленого вивчення. Зокрема, можна вивчати автосправу, графічний дизайн, готельний та туристичний менеджмент.

Оцінки виставляються у відсотках. Наприклад, 50-60% - це приблизно відповідає "трійці", 65-75% - це "чотири", 80-90% - близько до "відмінно". 100% отримати дуже складно, мабуть, це можливо лише з математики та інших точних наук.

З отриманих з усіх предметів оцінок підраховується середній бал (відсоток). Для переведення наступного року необхідно набрати більше 50%. Якщо середній бал більше 80%, можна отримати звільнення від іспиту і грамоту (Honorable Roll).

Протягом семестру контроль здійснюється шляхом написання письмових робіт (assignments). З деяких предметів (математика, англійська) іспити проводяться в середині семестру, з решти – лише наприкінці року.

Як правило, іспити проводяться у письмовій формі. Це або тест з питаннями пройденого матеріалу, або написання есе. Втім, з низки предметів з галузі мистецтва дається творче завдання (наприклад, зіграти твір певної складності на музичному інструменті).

На кожен іспит дається 1,5-2 години. Формулювання тем може бути повідомлено заздалегідь, щоб учні могли підготуватися. Однак на сам іспит нічого приносити не дозволяється. Списування жорстоко карається.

Випускний іспит з історії, наприклад, це тест на 50 питань з варіантами відповіді, а також завдання дати визначення слів та написання есе (три теми на вибір). Іспит з англійської мови також передбачає написання есе за трьома творами, які вивчали протягом року.

У випускному дванадцятому класі складаються підсумкові іспити. За результатами видається атестат відповідної провінції. У Онтаріо, наприклад, це Ontario Secondary School Diploma (OSSD).

Яку школу вибрати?

Як і скрізь, у Канаді переважають державні школи (public school), які фінансуються їхніми бюджетами провінцій. Вони розраховані на спільне навчання хлопчиків та дівчаток. Як альтернативу можна розглядати також навчання у приватних школах-пансіонах. Вони навчається близько 6% школярів країни (трохи більше 300 тис. дітей). Приватних шкіл чимало – наприклад, лише у провінції Британська Колумбія їх близько 350.

У приватних школах менші класи, краще лабораторії для дослідів та спортивні споруди (як правило, є власний басейн, наприклад). Якщо у всіх державних школах хлопчики та дівчатка навчаються разом, то часті пропонують вибір: змішані, лише для хлопчиків чи тільки для дівчаток.

Плюс приватних шкіл – наявність гуртожитків. Тобто діти живуть і навчаються на території школи. Це дозволяє розвивати командний дух, приділяти багато часу спорту, вихованню, контролювати розпорядок дня учня.

Правила поведінки

У кожній школі діє свій кодекс правил поведінки, більш-менш суворий. Зазвичай суворо забороняється порушувати розпорядок дня, курити, вживати алкоголь чи наркотики, виявляти агресію щодо інших учнів, списувати на іспитах. За порушення цих вимог слід спочатку попередження, потім відрахування. Як правило, навчання у школі-пансіоні передбачає носіння шкільної форми, що набувається у спеціальному магазині.

Батькам регулярно надсилається звіт про успішність та поведінку учня. Вилучення з території школи суворо регламентуються. Для того, щоб дитину відпустили на вихідні, потрібна письмова заява батьків або опікуна.

Вартість навчання в школі - від 12 тис. CAD на рік. Вартість проживання - від 11 тис. CAD на рік.

Щоб вступити до канадської школи, незалежно від її форми власності, потрібно скласти тест з англійської мови та ключових предметів (математика та ін.).

СИСТЕМА  НАВЧАННЯ  У  ШКОЛАХ  КАНАДИ

Наведу такий приклад. Допустимо, темою тижня є святкування Дня Подяки. У рамках цієї теми діти не лише дізнаються про історію свята, а й про масу суміжної інформації. День Подяки це свято перших європейських поселенців у Північній Америці. Отже є привід поговорити про те, з яких країн ці люди прибули, в яку історичну епоху. Що в цей час відбувалося у їхніх країнах, які важливі події? Які відомі вчені, діячі культури, воєначальники жили у цих країнах у ту епоху? Які були взаємини між країнами? Які літературні, музичні, мальовничі твори створювалися? Що являли собою морські подорожі? Як взагалі було відкрито Америку? У чому була важливість встановлення морського шляху до Індії та Китаю?

Відповідно, всі дисципліни тижня – математика, історія, географія, література – ​​відштовхуються від однієї й тієї ж теми і допомагають дітям краще зрозуміти матеріал, що вивчається.

У середній школі навчання йде вже з дуже високим навантаженням, при цьому високорейтингові школи існує система тестового відбору. Але як самі педагоги, їм важливі й не так знання, накопичені претендентами у початковій школі, скільки гнучкість мислення, здатність вирішувати нестандартні завдання, і особиста мотивованість вчитися у цій конкретній школі. Тож із двох рівних кандидатів воліють зарахувати того, який розповість, як і чому він сам обрав саме цю школу, а не того, що скаже, що його мама з татом сюди привели, бо їм ця школа подобається. Вік кандидатів, до речі, 11 років (зарахування до середньої школи йде в середині шостого класу початкової школи).

Гнучкість системи забезпечується тим, що з базових дисциплін існує широкий спектр навчальних програм різного рівня складності. У двох молодших класах середньої школи (аналог вітчизняних 7 та 8-го) дітям дають можливість «спробувати» усі навчальні та позашкільні дисципліни, щоб допомогти виявити їхній тип – гуманітарний чи технічний. Навчальна програма включає фіксовану кількість годин за базовими дисциплінами, плюс кожну чверть дитина має обов'язково брати один – два додаткові курси з так званих «збагачувальних» дисциплін – музика, театр, живопис, фото-справа, кулінарія, командні види спорту, предмет розширення загальної ерудиції.

Успіхи оцінюються не лише учителем з цього предмету, а й начальником курсу та шкільним консультантом з профорієнтації. Протягом третього класу, якщо дитина сама поки що не визначилася, вона має можливість спробувати ще додаткові дисципліни. У той же час, з кожною дитиною окремо працює фахівець з профорієнтації, щоб на підставі накопиченої інформації та особистих схильностей допомогти дитині вибрати той напрямок, до якого у нього є від природи найбільші схильності.

У четвертому класі можна вибрати базові дисципліни того рівня, які відповідають майбутній спеціальності. Природно, у 14-15 років говорити про однозначну орієнтацію ще рано, але зрозуміти, гуманітарій дитина чи технар уже можна.

Відповідно, гуманітаріям достатньо у старших класах математики мінімального рівня складності, натомість для них існує сучасний блок соціо-гуманітарних наук. Натомість, природникам у принципі достатньо математики середнього чи просунутого рівня. А панове майбутні інженери (як мій старший син) віддають перевагу найвищому рівню, super-advanced level. У них частка математики-фізики-хімії у розкладі дуже велика, а частини дисциплін гуманітарного блоку немає взагалі.

Загалом навчальний процес складається з чотирьох етапів:

· Початкова школа (класи з першого по шостий, за бажанням можна віддати дитину в школу зовсім рано - в нульовий клас або навіть «перед-нульовий», що фактично є дитячим садком при школі); 

· Середня школа (класи з першого по п'ятий); 

· Коледж-технікум (двох-або трирічна програма) ; 

· Університет. 

Два перші етапи є обов'язковими, третій – дуже бажаним, четвертий – факультативний. Однак вступити до університету, минаючи технікум, не можна, оскільки інакше з пререquisite ланцюжка випадуть дуже важливі ланки.

На окрему увагу заслуговує виховання соціальної відповідальності та милосердя, яке також забезпечує канадська шкільна освітня система.

Середня школа патронує малозабезпечені сім'ї свого кварталу (важко сказати, скільки їх конкретно, але школа, в якій навчаються мої діти, патронує щонайменше кілька десятків). Щороку до Різдва та Великодня школа організовує збирання продуктів, іграшок та предметів першої необхідності, плюс збирання фінансової допомоги.

Діти-добровольці їдуть на великодні канікули до Домініканської республіки, до її найбіднішого району. Там вони працюють, зокрема, на плантах тростини, і ще в різних місцях. Усі зароблені ними суми йдуть на оплату навчання домініканських хлопців у університетах.

Подібні трудові десанти організуються в багатьох не тільки канадських, а й американських школах, і суми, що при цьому заробляються, виходять досить великими. Частково оплачуємо цю подорож ми – батьки, а частково самі діти, заробляючи на неї кошти. Вік дітей, які беруть участь у подібній благодійній діяльності, від 5 до 17 років. І лише у Домінікану зі зрозумілих причин пускають лише старшокласників.

Таким чином, квебецька система освіти формує не просто ерудиту та інтелектуала, а й соціально відповідальну особистість, людину, готову надати діяльну підтримку ближньому».