Заочний вебінар
«Фінська освітня реформа 2016 року.  Кросс-дисциплінарні модулі.  Відгуки освітян»

Життєва мудрість стверджує, що краще вчитись на чужих помилках, аніж на своїх. Подібної думки дотримуються освітяни різних країн, які бажають дочекатись результатів нової фінської освітньої реформи 2016 року. Тим паче, що для дитини, родини і країни головним є не стільки освітні рейтинги у PISA, скільки здоров’я та успішне майбутнє. Руйнація основ традиційної освіти навряд чи зможе розв’язати негаразди, пов’язані із навчанням і вихованням дітей, якщо при цьому в основі цих негараздів лежать, крім всього, і медичні проблеми. До 2020 року, коли з’являться перші результати фінської реформи, ситуація з фізичним та психічним здоров’ям дітей у світі ще більше ускладниться (так засвідчує ВООЗ).

"Ми не відмовляємось від предметів у школі, ми просто додаємо кросс-дисциплінарний модуль. Медіа-ресурси, які говорять про відміну предметів – не праві", – заявляє Міністерство освіти і культури Фінляндії в окремому релізі відносно нової освітньої реформи 2016 року. У фінських школах ІЗ серпня 2016 року крім звичайних форм предметного навчання почали додатково запроваджувати тематичне кросс-предметне викладання (від англійського "cross" – перетин).

Школи поступово на протязі певного часу (тривалість якого вони визначають самостійно) будуть проводити не тільки стандартні уроки по певним предметам, а й так звані кросс-предметні тематичні заняття. Серед кросс-предметних тем у ЗМІ заявлені такі: "Європейський союз", "Масова міграція із країн Африки і Близького Сходу в Європу", "Послуги кафетеріїв". На таких кросс-заняттях будуть "перетинатись" знання з різних предметів – історії, географії, економіки, математики, вивчення мов, а також засвоєння навичок письма, комунікативних навичок.

НЕЙМОВІРНА ОСВІТНЯ РЕФОРМА У ФІНЛЯНДІЇ: ВІД ПРЕДМЕТІВ ДО ТЕМ

Суть у чому: протягом курсу профорієнтаційної підготовки юні майбутні фахівці, які вибрали, наприклад, заняття з обслуговування у сфері громадського харчування, проходять комплексну підготовку "всього відразу" – елементи математики, іноземної мови, навички ділового листа та спілкування. Іншими словами, все те, що безпосередньо знадобиться для повноцінного оволодіння майбутньою професією

Можете уявити, який резонанс викликають всередині країни серед педагогів звістки про такі корінні зміни. Держава перейнялася можливим занепокоєнням з боку працівників освіти, і готова простимулювати вчителів додатком до зарплати. Це природно, адже нова реформа, що ставить за мету передачу міждисциплінарних знань, вимагає від кожного вчителя-предметника щільної роботи зі своїми колегами".

ФІНСЬКІ ШКОЛИ: МІФИ В МІЖНАРОДНІЙ ПРЕСІ, ОСОБЛИВОСТІ КОНТЕКСТУ ТА НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Упродовж останнього десятка років спостерігається поступове падіння рівня фінських школярів щодо міжнародних конкурентів, що визнає фінське керівництво. Нові навчальні програми, покликані повернути Фінляндії статус «лідера в освіті» запущені лише в другій половині 2016 року, тому говорити про їхню результативність ще дуже рано

Якщо коротко, основними складностями поточної системи є:

– Низький інтерес до науки у школярів. 65% учнів показали погані результати цього напряму. 2/3 їх – хлопчики.

– Велика різниця у успіхах хлопчиків та дівчаток. Дівчатка загалом показують значно кращі результати (примітка автора: довго намагалася зрозуміти – чому і чим загрожує – але не зрозуміла).

– Мінімальна в абсолютах, але різниця між школами, що зростає, відносно минулих років.

– Відсутність мотивації у встигаючих дітей. У Фінляндії – своя зрівнялівка та великий фокус на те, щоб ніхто не залишився позаду. На жаль, це призводить до того, що талановитим хлопцям у школі може бути дуже і дуже нудно.

«Я все ще вірю в нашу систему освіти» – каже міністр освіти та культури Фінляндії та готує план реформ. Ті, що стосуються 1–6 класів – були представлені у серпні 2016 року. Програми для 7–9 класів – за планом у 2017, 2018, 2019»..

ЧОМУ НАВЧАЮТЬ У ФІНСЬКИХ ШКОЛАХ

Фінське суспільство стає дедалі більше неоднорідним, з'являється дедалі більше іммігрантів, крім того, дедалі більше фінських дітей зростають у сім'ях із проблемами

Так, нам вдається вчити їх на однаковому рівні, але нам доведеться багато працювати,
щоб це виходило і далі. Проблема в тому, що у Фінляндії зараз для успішного життя шкільної освіти недостатньо, треба мотивувати людей вчитися далі, а це дуже серйозне завдання», – заявляє Яана Палоярві (Jaana Palojarvi), керівник відділу міжнародних відносин Міністерства освіти Фінляндії.

ЧОМУ МОЖЕ НАВЧИТИ ФІНСЬКА ШКОЛА – НАЙЛІБЕРАЛЬНІША У СВІТІ

Финское образование возникло не на пустом месте – это продукт финского общества. На другой почве финские семена не прорастут. И нет однозначного ответа на вопрос, с чего же стоит начинать изменения…

«Мы маленькая страна, и не можем позволить себе разбрасываться людьми, – говорят финские чиновники. – Нам важно, чтобы каждый человек получил максимально возможное образование».

В Финляндии очень дорожат социальным равенством. Дети должны ходить не в «лучшую школу», а в ближайшую. Никаких рейтингов, никакой избранности – у всех равные возможности, и все школы теоретически одинаково хороши. Отчасти поэтому частные учебные заведения не приветствуются, хотя они есть. Но различие между ними и остальными только в определенном уклоне, религиозном, может быть, и в том факте, что когда-то эти школы были организованы частными лицами. Сейчас они также финансируются государством и муниципалитетами.

Образование бесплатное на всех уровнях. Также государство оплачивает школьное питание и дорогу до школы, если на нее приходится тратиться.

Однако финское среднее образование – это не какая-то жесткая система, единообразно применяемая во всех школах. Это скорее глобальный эксперимент в области образования, на который страна решилась в 1970-х годах, и разные школы в разной степени вовлечены в этот эксперимент: есть те, кто в авангарде, а есть и более консервативные. Одна из характерных особенностей ситуации в Финляндии – автономность школ, отсутствие строгого контроля со стороны чиновников. Руководство учебных заведений вправе самостоятельно определять особенности учебного процесса, министерство образования дает только общие указания. Для некоторых школ самостоятельность начинается уже с выбора учебного пространства: руководство и учителя участвуют в проектировании новых зданий. Учителям доверяют как специалистам высокого класса, представителям одной из самых престижных и высокооплачиваемых профессий.

Докладніше...

ВЧИТИ ПО-ФІНСЬКИ. ЧОМУ МОЖЕ НАВЧИТИ УКРАЇНЦІВ ФІНСЬКА ШКОЛА

Як влаштована фінська система освіти і чому головне в ній це автономність вчителя. В основу покладено вивчення не предметів, а феноменів у комплексі проявів. Наприклад, вода – це і фізика, і хімія, і біологія, і здоров'я

Тетяна Швець, заступник директора школи, інтерв'ю журналістам.

Якщо повернутись до нового куррикулуму, який діє з 2016 року. Їм запущено масштабні зміни у викладанні, яке тепер буде сфокусовано не на окремих предметах, а явищах. Чи не говорить це про те, що і сама фінська система дійшла певної кризи?

– Можливо, така думка пов'язана з тим, що вони більше не лідирують у PISA. На що самі фіни кажуть: "Нас це не турбує, бо ми знаємо, що наша система працює". Щодо нового куррикулуму, то він змінюється кожні десять років. Суспільство до цього вже звикло і сприймає як зрозуміле, адже світ не стоїть на місці, і школа повинна весь час розвиватися. Над новим працювали не один рік. Обговорення велося в електронному вигляді через Інтернет. І як кажуть фіни, "Ми не втратили жодної цінної думки". Новий куррикулум заснований не на викладанні, а на навчанні, коли учні не отримують готові знання (пасивно), а як би "добувають" їх (активно). В основу покладено вивчення не предметів, а феноменів у комплексі проявів. Наприклад, вода – це і фізика, і хімія, і біологія, і здоров'я.

Інтегроване викладання поки що реалізується точково?

– Вони лише на початку шляху. Школи пробують. Та, в якій ми були, зразково-показова, її викладачі експериментують з 2014 року. Вони почали вводити інтеграцію тем у вигляді проектної діяльності у старшій школі. 10-й клас – 140 учнів. Спочатку всіх протестували, визначивши, хто екстраверт, інтроверт, креативник, виконавець, лідер. Після цього поділили учнів на групи по 5–6 осіб. Кожен викладач, який бере участь у проекті, вів 3–5 груп. Першим був вступний курс у тому, що таке проект, хто які ролі там виконує, який процес проектної роботи. На шість тижнів було складено розклад. У п'ятницю учні отримували завдання, у понеділок проходили тест на знання базових понять на тему (індивідуально й у групі). Викладач у своїй виконує роль тренера, тьютора, але з вчителя. Він допомагає, але не вчить. Учні самі приймали рішення, яким буде кінцевий результат тижневої роботи, як вони його презентуватимуть. Самі вирішували, що і як вони робитимуть протягом тижня. У п'ятницю проходила презентація тижневої роботи та знову завдання на наступний тиждень.

Які, наприклад, проекти вони реалізовували?

– Наприклад, був проект "Божевільний учений ", який об'єднував географію, фізику та англійську мову. Діти робили фізичний прилад, який вимірює географічні явища. Презентація проходила англійською. Потім мали побудувати 3D модель планети, що демонструє еволюцію Землі. У цей проект інтегрували геометрію, біологію та арт. У рамках проекту "Психічне здоров'я" діти мали розробити саму кампанію з психічного здоров'я, привернути до неї увагу суспільства, знайти фінансування, здійснити її. І тут у зв'язку йшли біологія, фізіологія, психологія.

…Як інтегроване викладання можна реалізувати у наших звичайних школах, я не уявляю. Поки вчитель затиснутий у рамки предметів, годин, розкладу, контролю зверху і немає можливості для свободи творчості, фінський досвід масштабно не застосовується.

Виходить зовсім ідилічне зображення фінської школи. А проблеми мають?

– У них добре розвинений освітній туризм, школи звикли, що до них приїжджають за позитивним досвідом, і презентують його насамперед. Проблема мотивації дітей до навчання, мені здалося, у них все ж таки одна з основних.

Чи фінський досвід вписує в українські реалії?

– Вони мають систему, яка дає результати, але вони її вибудовували 40 років. Копіювати її не потрібно і немає сенсу. Вони й стартували з інших позицій, і суспільні цінності тоді й зараз у нас та у них різні.

Але проблема навіть не в тому, яку модель братиме за основу. Наразі наші діти в школі вивчають предмети в такому обсязі, який не враховує їх вікові та психологічні особливості, а можливості вибору немає.

Виходить, що спроби запровадити 12-річну освіту, інтегровані предмети не мають сенсу на даному етапі ?

– Вони приречені, доки вчителям не дадуть автономію та не приберуть тотального контролю, величезну кількість заходів, спущених зверху …

Тетяна Швець

Направления вместо предметов: четыре взгляда на реформу образования Финляндии

Освіта повинна мати прикладний характер, і знання, отримані дитиною в школі, повинні бути потрібні в житті, знайти гідне застосування

Давидова Є.М., вчитель географії.

Фінляндія ухвалила рішення про реформу, і це при тому, що система освіти в цій країні вважається однією з найкращих у світі. Наприклад, у 2012 році держава посідала дванадцяте місце у найпрестижнішому рейтингу PISA за якістю навчання.

Очевидно, що фіни роблять ставку на підготовку молоді до трудової діяльності. Іншими словами, освіта повинна мати прикладний характер, і знання, отримані дитиною в школі, повинні бути потрібні в житті, знайти гідне застосування.

Освітня реформа Фінляндії передбачає серйозні зміни, які необхідні динамічного розвитку економіки та життя країни.

Як це виглядатиме?

Уроки з предметів, настільки звичні у нашій школі, для старшокласників Фінляндії підуть у історію. Дітям пропонується інша, феноменальна, як вважають реформатори, система навчання за темами. Наприклад, підліток вивчає професійний курс, орієнтований на підготовку фахівців у сфері обслуговування, що набирає обертів у постіндустріальних країнах. Це може бути підготовка фахівців для роботи в мережі ресторанів та кафе швидкого обслуговування – такий формат є найбільш демократичним та швидко зростаючим сегментом в індустрії громадського харчування у країнах Європи та Росії.

Школярі будуть відвідувати уроки, в які передбачається включати елементи математики, навички письма, комунікативні навички та неодмінно – предмети з лінгвістики – іноземні мови для високоякісного обслуговування іноземних гостей.

Враховуються і крос-предметні тематичні заняття, наприклад, вивчення Європейського союзу – найпотужнішого з погляду розвитку та розширення інтеграційних зв'язків політичного та економічного об'єднання європейських країн. Для цього курсу найбільш затребуваними будуть знання географії, історії, економіки, права та знову ж таки – іноземних мов, які забезпечують успішну комунікацію.

… Не секрет, що величезний обсяг інформації, яку ми пропонуємо своїм дітям, не використовується ними в реальному житті, не застосовується на практиці.

Треба сказати, що у Фінляндії реформи зустріли заперечення з боку частини вчителів та керівників, багато з яких провели все своє життя у школі та звикли працювати так, як працювали завжди – традиційно. Вчителям же, які застосовують нововведення, обіцяно регулярні матеріальні доплати...»

«Богданов І.М., директор школи.

Фінський досвід – точніше його опис у статті – викликає у мене сумнів. По-перше, перше, у що віриться важко – що вже відзначено позитивну динаміку. Ми всі знаємо, що результат освіти усунений у часі на 25–30 років. Людина має зрости, застосувати свої знання та видати певний результат. Тоді ми можемо оцінити, наскільки міцними та плідними були знання, вміння та навички, здобуті ним у школі. А тут минуло кілька років і говорять про успіхи. Щось сумнівно... Мені здається, хтось просто нагрів руки на новій освітній програмі – адже освіті, зокрема, у Фінляндії, сьогодні виділяється багато грошей.

Друге. На мою думку, нам рано відмовлятися від фундаментальних знань. Ще не вирішено багато проблем – енергозабезпечення, здоров'я, безпеки та захисту від стихійних лих. Усі ці проблеми не вирішити без фундаментальних наукових знань. А тут – наскільки бачу – школярам пропонується одна поверхня. Верхівки знань, а чи не самі знання.

Третє. Я не схильний довіряти дітям право вибору. Їм сьогодні потрібне одне, а завтра інше. І ми не можемо передбачити, що потрібно людині через 10–15 років. Тож треба давати все. А якщо ми довірятимемо дітям вибір, то він заграється, і ми разом із ним.

І останнє. Я за стабільність. Освіта повинна змінюватися, але поступово. В основі школи має бути стабільність – і в дітей віком, і в батьків, і в педагогів. Необхідна якась міцна база, фундамент, на який можна спертися».

«Суха Н.В., учитель літератури.

… Відмова від викладання з предметів на користь викладання з тем передбачає такий високий рівень освіченості вчителя, який можуть мати одиниці. Очевидно, це мінус такої системи освіти.

По-друге, при заявленому фінами підході, на мій погляд, знання з предметів не будуть глибокими та системними.

По-третє, така система освіти сформує настільки вільну людину, здатну для саморозвитку, самоосвіти, що в нашій країні навряд чи буде колись плюсом.

Чи погодилася б я працювати за такою системою? Не в нашій країні і не за існуючої оплати праці. Але стежити, як це буде реалізовано у Фінляндії, буде дуже цікаво».

«Тихонова А.М., вчитель фізики.

Насправді я розумію, що створити дійсно розумний, грамотний проект, включити туди всіх предметників і гармонійно зав'язати розділи різних програм, неймовірно важко. Це під силу небагатьом педагогам. Потрібен високий рівень системного мислення. Сучасні педагоги, та ще й за умов несвободи і перевантаженості внаслідок "оптимізації", цього нездатні. Навіть якщо держава залучить для створення таких "горизонтальних" програм найкращі уми – науковців та академіків, видатних інженерів та програмістів, то тиражувати програми в масових школах не вийде, вийде просто жалюгідна пародія – адже виконавці також повинні мати відповідну підготовку та бажання працювати по-новому.

Я думаю, що спочатку потрібно звільнити педагога для творчої діяльності, залучити до шкіл найкращі уми, а потім міняти програми».